- робітний
- —————————————————————————————робі́тнийприкметникрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
робітний — а, е, заст. 1) Працьовитий. 2) Який працює; трудящий. •• Робі/тні лю/ди у Росії 16 18 та першій половині 19 ст. – робітники підприємств, промислів і т. ін. 3) Признач., відведений для роботи і робітників. •• Робі/тний буди/нок іст. особливий… … Український тлумачний словник
сатинувальник — а, ч. Робітний, майстер, який займається сатинуванням … Український тлумачний словник
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
вексель — я, ч. Борговий документ установленого законом зразка про обов язкову сплату боржником певної суми грошей у вказаний строк. •• Авальо/ваний ве/ксель вексель із банківською гарантією. Ава/нсовий ве/ксель вексель для авансування майбутніх робіт,… … Український тлумачний словник
базисний — а, е. 1) Основний, вихідний. 2) філос. Прикм. до базис 1). •• Ба/зисна валю/та валюта, стосовно якої в тій чи іншій країні або фінансовому центрі здійснюється котирування інших валют. Ба/зисна величина/ величина показника, з яким порівнюється… … Український тлумачний словник
завантажувач — а, ч. 1) Робітник, який завантажує домну, піч і т. ін. 2) спец. Програма завантаження даних. 3) спец. Програма редагування зв язків, яка розміщує готову для виконання робочу програму безпосередньо в оперативній пам яті. •• Абсолю/тний… … Український тлумачний словник